Як історично формувалися міжнародні норми льотної придатності

December 3, 2019

  • Головна
  • Новини
  • Як історично формувалися міжнародні норми льотної придатності

Першою подією в цьому напрямку була Паризька Конвенція в 1919 році з постійно діючим органом (ІСАN), яка була направлена в більшій мірі на регулювання повітряних сполучень. Вона стала основою наступних багатосторонніх договорів. Так Гаванська Конвенція в 1928 році була спрямована на регулювання комерційних авіаперевезень, а Варшавська Конвенція 1929 року уніфікувала правила, що стосуються міжнародних повітряних перевезень, визначила стандартні вимоги до перевізних документів та процедури їх оформлення.

Еволюція процесів розвитку авіаційної промисловості під час Другої світової війни актуалізували проблеми міжнародних авіаперевезень та зумовили необхідність підписання у 1944 році Чиказької конвенції, яка визначила ідеологію сертифікації повітряних суден, права та обов'язки щодо їх експлуатації та створила основу для сталого розвитку безпечної цивільної авіації в усьому світі.

Один з робочих епізодів підписання Чиказької конвенції.

Пізніше, до Чиказької конвенції, були розробленіі прийняті радою ІКАО (створена у жовтні 1947 року після ратифікації Чиказької конвенції, спеціалізована установа ООН)доповнення у вигляді19 технічних додатків. Перше видання Додатку "Льотна придатність повітряних суден"(Додаток 8) було прийнято Радою 1 березня 1949 року. Держави, ратифіковані Чиказькою конвенцією, повинні були враховувати і застосовувати в якості норм льотної придатності (НЛП) стандарти передових авіадержав (США і Великобританії). В 70-ті роки країни загального ринку стали розробляти Західноєвропейські Норми льотної придатності. Перша публікація датована 1974 роком, в основі якої лежать передусім НЛП США, лише окремі абзаци базувалися на НЛП Великобританії. В 1974 році було створено технічне керівництво в якому чітко сформульовані і детально описані положення обов’язкові для виконання при створенні норм національної льотної придатності. З тих пір вони розповсюджуються на цивільну авіатехніку тієї країни, в якій її спроектували. Щоб консолідувати вимоги до льотної придатності різних країн і зафіксувати облік досвіду сертифікації авіатехніки у національних авіаційних реєстрах був заснований єдиний європейський орган сертифікації Joint Aviation Authorities (JAA). У відповідності з положеннями ІКАО, держава реєстрації повітряного судна (ПС) зобов’язана надавати інформацію державі-розробнику при першому внесенні в свій реєстр ПС інформацію щодо підтримки льотної придатності, яку воно збирається передати іншим договірним державам, які мають в своєму реєстрі ПС того ж типу.

З 2011 року функціонує Спільна комісія ЄС і ІКАО. В зв’язку зі швидкими світовими темпами у сфері технологій, в ІКАО регулярно збираються експерти з Комітету льотної придатності, які є представниками від виробників повітряних суден. Їхні технічні знання допомагають готувати проекти правил, які розсилаються державам-учасникам. В разі підтвердження стають частиною Додатку 8. ЄС та ІКАО здійснюють постійний діалог щодо підвищення стандартів повітряних перевезень, безпеки польотів тощо.

На сьогоднішній день Членами в ІКАО є близько 191 країн світу, у тому числі й Україна, після здобуття незалежності, вступила до організації 10 серпня 1992 року. Активна співпраця України з ІКАО ведеться під час обов’язкових перевірок її експертами організації контролю за забезпеченням безпеки польотів, а починаючи з 2000 року проводяться аудити з спроможності державних авіаційних органів забезпечити безпеку згідно міжнародних стандартів. З 2001 року в Україні ДАСУ видається збірник з аеронавігаційної інформації (AIR Ukraine). Організацію повітряного руху, аеронавігаційне забезпечення безпеки польотів, метеорологічне забезпечення діяльності цивільної авіації здійснює Державне підприємство з забезпечення обслуговування повітряного руху України (Украерорух).

У 2018 році 19 липня в Міністерстві інфраструктури України відбулась заключна конференція проекту Twinning «Наближення законодавства України в сфері сертифікації аеродромів/аеропортів та льотної придатності з відповідними нормами та стандартами ЄС». Завданням Проекту було покращення системи роботи та функціонування аеропортів та аеродромів України, відповідно до загальноєвропейських норм та стандартів, допомога у формуванні та реалізації державної політики у цьому напрямку. Проект впроваджувався за підтримки Європейського Союзу. Застосовуючи найкращі практики, знання та досвід наших партнерів, створити систему збільшення економічної ефективності авіаційного транспорту та сприяти забезпеченню високого рівня безпеки авіації. Україна є частиною європейської транспортної інфраструктури і планує розвиток та зростання відповідно до європейських тенденцій. Свідченням цього є нещодавно прийнята стратегія «Drive Ukraine 2030», яка ставить перед собою амбітні цілі у сфері розвитку авіаперевезень, зокрема розвиток регіональних аеропортів.


Робочий момент засідання в Міністерстві інфраструктури України 19 липня 2018 р.

Література

1.Конвенція про міжнародну цивільну авіацію 1944 р. Законодавство України.

2. Повітряний кодекс України від 4 травня 1993 p. № 3167-XII//BBP України,- 1993.

3. Указ Президента України від 19 жовтня 2007 року № 981 «Про делегацію України для участі у переговорах з Європейським Союзом щодо укладення Угоди між Україною та Європейським Союзом про Спільний авіаційний простір»// Офіційний вісник Президента України. – 2007.

4. Міжнародна організація цивільної авіації // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. К.:Знання України, 2004.

5. Гудима Р.Р. "Спільний авіаційний простір між Україною і ЄС"//Журнал "Економіст". - 2009. – № 2.

6. Костяна І. Ю. Створення Міжнародної організації цивільної авіації (ІКАО)

7. О. С. Пархомчук. Паризька мирна конференція 1919// Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х. — К.:Знання України, 2004.

8. Семитківський Т.О., Дмитрієв А.О.. Огляд світових систем сертифікації авіаційної техніки. Україна. Кропивницький; Льотна академія НАУ.

9. С.Г.Кузін. Авіаційні правила України: сучасні проблеми і перспективи. Інститут повітряного і космічного права НАУ.

10. Концепція Державної цільової програми безпеки польотів на період до 2015 року. Єдиний веб-портал органів виконавчої влади України. www.kmu.gov.ua

11. Міністерство інфраструктури України. https://mtu.gov.ua

Зв'яжіться з нами

Ми допоможемо підібрати і реалізувати індивідуальні рішення для обслуговування авіаційної техніки, виходячи з бюджетів при збереженні якості та надійності.

Отримати консультацію

Щоб отримати звіт про авіа ринок 2019 Підпишіться на розсилку